Новини
Вітер віє, сніг кружляє,
Новорічна ніч минає,
І чекає нас за рогом
Довжиною в рік дорога.
Разом нам цей шлях долати,
Разом вчитись, працювати.
Хай же збудуться всі мрії,
Побажання та надії!
В ніч з 18 на 19 грудня Святий Миколай спускається із небес, щоб нагородити дітей за їх добрі вчинки, недарма ж його вважають покровителем і заступником дітлахів.
Не проминув Святий Миколай і Шелепуську школу. Діти радо зустріли дорогого гостя і підготували на його честь святковий захід. За слухняність, старанність і працьовитість наших школяриків, Святий Миколай приніс подарунки, підготувати які йому допомогли депутат Черкаської обласної ради В.М. Доманський, сільський голова О.Я.Мороз, директор ТОВ Пономар С.В.Якименко, лісничий С.О. Боровик. Будем щиро Миколая
Ми також просити,
Щоб зіслав із неба ласку –
На вкраїнські діти.
Святий отче Миколаю,
Просим тебе щиро:
Єдність дай у ріднім краю,
Злагоди і миру!
Вихованці гуртка "Історична реконструкція" Черкаської районної СЮТ (учні 10-11 класів нашої школи) провели майстер-клас зі стрільби з лука в рамках гала-концерту "Знайди свій шлях до щастя", який відбувся 29 листопада 2018 року у Будинку культури села Мошни. Дякуємо керівнику гуртка Манькуті Володимиру Івановичу та гуртківцям Савіцькому Святославу, Гайдук Юлії, Компанійцю Миколі, Жилі Костянтину за те, що дали змогу учасникам поринути в далеке минуле.
9 листопада в Шелепуській загальноосвітній школі І-ІІІ ст. відбувся І (шкільний) етап Міжнародного конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика - конкурсу, який має на меті утвердження державного статусу української мови, піднесення її престижу серед молоді, виховання поваги до культури й традицій українського народу.
Пам'яті жертв голодомору
Знов прокинулись ранки холодні.
Дощ хрестами в сніжинках застиг.
Поминаючи мертвих сьогодні,
Ми рятуєм майбутнє живих.
День жалю... День скорботи, печалі
Запалив нашу пам’ять. Свічки –
Це ті душі, листочки опалі,
Хто став тінню в голодні роки.
Без притулку у храмі Господнім,
Поміж хвилями Лети-ріки
Стогнуть душі, бо в серці народнім
Проросли забуття колючки.
Полікуймо свічею-зорею
День минулий. Згадаймо усіх,
Хто любов’ю живою своєю
Поділитися з нами не встиг…
Щоб у ранки і теплі, й холодні
Не ішли шикуватись хрести,
Щоб не плакали душі голодні,
Свічку-пам’ять свою захисти.
Наша молодша школа – не просто школа. Це – Барвінкова країна. А всі діти – не просто учні, а жителі цієї країни, яка має свої закони, правила та символи. Сьогодні в школі відбулося традиційне свято для учнів 1–4 класів «Посвята в барвінчата». Педагог-організатор Юрко О.В. разом з учнями 4-5 класів познайомили молодших школярів із правилами барвінчат, підготували спортивні змагання та святкову програму.
«Країна Барвінкова» — це чудова країна дружби, радості, добра.
"Поки сонце в небі світить і пісні співають діти,
Є нам, браття, чим гордитись, є для чого в світі жити.
В добрий час невипадково у родину барвінкову,
Об’єднались наші долі, наші душі і серця".
Педагог - не професія, ні,
Це натхнення і самопожертва,
Щільний графік годин на стіні,
А пізніш - ні жива ти, ні мертва...
Це до тебе за буквами йдуть,
Це тобі вчити їх рахувати,
Діти в тебе питають про суть,
І що варто найперше їм знати...
Зацікавити треба учнів:
Одних - віршами, інших - лічбою.
Розказати про левів й корів
І про Всесвіт без меж над тобою,
Про властивості хрому й ... піску,
Про людський організм і машини.
Про роки проростання ліску
Й про найвищі у світі вершини.
Це тобі /за покликанням, так!/
Полюбити потрібно всіх в класі.
І того, хто до всього мастак,
І кому не дано, бідоласі...
Це тобі засівати поля -
Особистість зростить в юних душах.
Почекає родина твоя,
Якщо скажеш: "У школу. Я мушу..."
Педагог - не професія. Ні.
Стиль життя. Спосіб мислення. Діти!
Щільний графік годин на стіні
Дає силу і жити, й радіти...
Автор: Тетяна Сорока
21 вересня 2018 року у всьому світі традиційно відзначають Міжнародний День Миру. Тема свята цього року звучить так – "Право на мир: 70 років Загальної декларації прав людини".
За народним переказом, Осінь – старша дочка Сонця, вона останньою залишила батьківський дім і стала на Землі четвертою порою року. Посилаючи Осінь на Землю, Сонце сказало їй: "Забирай все моє багатство, віддаю тобі все моє золото. Будь щедрою, і люди полюблять тебе". І Осінь, як ви бачите, виконує наказ Сонця і щороку дарує нам щедрі дарунки полів і садів, чарує нас своїм осіннім золотом.
Осінь пензлика взяла,
малювати почала,
в білокорої берізки золотила довгі кіски.
Став багряним колір чуба
в мудрого дідуся-дуба.
Дві сестрички, дві осички
стали жовті, мов лисички.
А довкруг, довкруг травиця
тихо-тихо золотиться.
Ось палахкотять калина,
горобина і шипшина.
Не вгаває щедра осінь,
а малює неба просинь.
Ще — тоненькі павутинки,
сірий дощик і хмаринки…
Пензлик біга без упину —
гарна в осені картина.
Вересень. Стежка до школи.
Дзвонить веселий дзвінок.
І через луг, через поле
Сонце спішить на урок.
Промінь лягає на трави,
Лукам навіє тепла.
Осінь стрічки золотаві
В коси дерев заплела.
Пахне прив’яленим цвітом –
З гаю, з городу, з двора.
Ми попрощалися з літом,
Ось і до школи пора.
М. Сингаївський