Школа це не просто будівля. Це світ в якому ми живемо, це місце, що стає для кожного з нас рідним, своїм.

Шкільний дух не старіє, йому завжди шість-сімнадцять років — якраз стільки, скільки від першого до останнього шкільного дзвоника проходять свій шлях учні.

Добре, що є вона:
Щира, щедра, красива,
Що з молодого зерна
Душі наші зростила.

Скільки дощів лило,
Скільки опало листя…
Та знову летить селом
Дзвінка весняна пісня.

Різні часи були,
То вітер, то грізна злива,
Та діти до школи йшли,
Тут діти були щасливі.

І знову – перший урок,
І сміх дитячий, і квіти…
Перший життєвий крок
Навчила школа зробити!

Добре, що є вона:
Та, що дає майбутнє.
Школа така –одна!
Як же її забути?!

І навіть не зважаючи на карантин - ми працюємо і навчаємося дистанційно!
Ролик про дистанційне навчання ви можете переглянути за посиланням.