Новини

Наша молодша школа – не просто школа. Це – Барвінкова країна. А всі діти – не просто учні, а жителі цієї країни, яка має свої закони, правила та символи. Сьогодні в школі відбулося традиційне свято для учнів 1–4 класів «Посвята в барвінчата». Педагог-організатор Юрко О.В. разом з учнями 4-5 класів познайомили молодших школярів із правилами барвінчат, підготували спортивні змагання та святкову програму.
«Країна Барвінкова» — це чудова країна дружби, радості, добра.
"Поки сонце в небі світить і пісні співають діти,
Є нам, браття, чим гордитись, є для чого в світі жити.
В добрий час невипадково у родину барвінкову,
Об’єднались наші долі, наші душі і серця".

Педагог - не професія, ні,
Це натхнення і самопожертва,
Щільний графік годин на стіні,
А пізніш - ні жива ти, ні мертва...

Це до тебе за буквами йдуть,
Це тобі вчити їх рахувати,
Діти в тебе питають про суть,
І що варто найперше їм знати...

Зацікавити треба учнів:
Одних - віршами, інших - лічбою.
Розказати про левів й корів
І про Всесвіт без меж над тобою,

Про властивості хрому й ... піску,
Про людський організм і машини.
Про роки проростання ліску
Й про найвищі у світі вершини.

Це тобі /за покликанням, так!/
Полюбити потрібно всіх в класі.
І того, хто до всього мастак,
І кому не дано, бідоласі...

Це тобі засівати поля -
Особистість зростить в юних душах.
Почекає родина твоя,
Якщо скажеш: "У школу. Я мушу..."

Педагог - не професія. Ні.
Стиль життя. Спосіб мислення. Діти!
Щільний графік годин на стіні
Дає силу і жити, й радіти...

Автор: Тетяна Сорока

21 вересня 2018 року у всьому світі традиційно відзначають Міжнародний День Миру. Тема свята цього року звучить так – "Право на мир: 70 років Загальної декларації прав людини".

За народним переказом, Осінь – старша дочка Сонця, вона останньою залишила батьківський дім і стала на Землі четвертою порою року. Посилаючи Осінь на Землю, Сонце сказало їй: "Забирай все моє багатство, віддаю тобі все моє золото. Будь щедрою, і люди полюблять тебе". І Осінь, як ви бачите, виконує наказ Сонця і щороку дарує нам щедрі дарунки полів і садів, чарує нас своїм осіннім золотом.
Осінь пензлика взяла,
малювати почала,
в білокорої берізки золотила довгі кіски.
Став багряним колір чуба
в мудрого дідуся-дуба.
Дві сестрички, дві осички
стали жовті, мов лисички.
А довкруг, довкруг травиця
тихо-тихо золотиться.
Ось палахкотять калина,
горобина і шипшина.
Не вгаває щедра осінь,
а малює неба просинь.
Ще — тоненькі павутинки,
сірий дощик і хмаринки…
Пензлик біга без упину —
гарна в осені картина.

Вересень. Стежка до школи.
Дзвонить веселий дзвінок.
І через луг, через поле
Сонце спішить на урок.
Промінь лягає на трави,
Лукам навіє тепла.
Осінь стрічки золотаві
В коси дерев заплела.
Пахне прив’яленим цвітом –
З гаю, з городу, з двора.
Ми попрощалися з літом,
Ось і до школи пора.

М. Сингаївський