Новини
"Можна у світі чимало зробити:
Перетворити зиму на літо,
Можна моря й океани здолати,
Гору найвищу штурмом узяти,
Можна пройти крізь пустелі та хащі..
Тільки без мами не можна нізащо,
Бо найдорожче стоїть за словами:
В світі усе починається з мами!..."
Цьогоріч Україна вперше за двадцять років долучиться до заходів з нагоди Дня Європи — свята, яке традиційно 9 травня відзначається в Європейському Союзі та інших країнах на знак миру та єдності на континенті.
У країнах Євросоюзу День Європи як символ єдності та миру на континенті відзначають 9 травня. Цю дату затвердили у 1985-му році на саміті Європейської ради в Мілані, оскільки 9-го травня 1950 року міністр закордонних справ Франції Робер Шуман запропонував створити нову форму організації держав у Європі у вигляді "наднаціональної спільноти". Метою такої спільности, за словами французького урядовця, було створення механізму попередження воєн, щоб їх не лише "не можна було уявити, а й вони були неможливими". У своїй декларації він наголошував, що економічна співпраця допоможе підвищити стандарти життя та стане першим кроком до об’єднаної Європи.
Тому 9 травня вважається днем народження Європейського Союзу. Доти День Європи відзначали 5 травня, адже цього дня у 1945-му була створена Рада Європи. Тепер ця дата залишилася лише щорічною згадкою про заснування цієї міжнародної організації.
8 травня 2023 року Україна разом Європою відзначає День пам'яті та примирення, присвячений загиблим у Другій світовій війні. Близько 8-10 мільйонів українців загинули у війні 1939-1945 року. Пам'ять означає, що ми пам'ятаємо всіх військових і цивільних жертв цієї війни, а примирення - що країни Європи уклали мир після війни.
У 2023 році Україна згадує події Другої світової війни в умовах повномасштабної війни з рф. На зміну німецькому нацизму на наші землі прийшов російський рашизм. Ми віримо, що незабаром у календарі свят України з'явиться нова святкова дата - День Перемоги над росією.
Восени 2022 року в Україні стартував благодійний освітній проєкт #Flowers4School від асоціації квіткових виробників Нідерландів, який спрямований на озеленення українських шкіл.
За задумом організаторів, участь у проєкті допоможе дітям впоратися зі стресом від війни.
Працівники Шелепуського ліцею також взяли участь у цьому проєкті. Восени вони висадили цибулини квітів біля свого закладу освіти.
І ось маємо перші результати проєкту.
Вітаємо усіх українців зі святом Великодня і від душі бажаємо зберігати в своєму серці вогонь любові, надії і віри, який завжди буде вести до світлого майбутнього.
Бажаємо миру і перемоги нашій Україні!
Дякуємо усім Силам Оборони України за наш захист!
7 квітня весь світ святкує Всесвітній день здоров'я, який було започатковано на честь створення, а точніше – прийняття статуту Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) у 1948 році.
Щорічно ВООЗ традиційно присвячує це свято конкретній темі, а гаслом стало "Здоров'я для всіх: будь-кого, будь-де" (Health for all – everyone, everywhere)!
З нагоди Міжнародного дня просвіти з питань мінної небезпеки та допомоги із протимінної діяльності ЮНІСЕФ спільно із ДСНС за підтримки МОН підготували інтерактивні онлайн-уроки з мінної безпеки для школярів.
Діти дізнаються, як відрізняти вибухонебезпечні предмети, де вони можуть приховуватися, які знаки попереджають про них та яких правил безпечної поведінки потрібно дотримуватися у разі виявлення міни чи боєприпасів.
Уроки тривалістю 15 хвилин містять завдання, мультфільми і відеоматеріали. Заняття створені для початкової, середньої та старшої школи.
4 квітня, у Міжнародний день просвіти з питань мінної небезпеки, о 15:00 на хвилях Українського Радіо пройде радіодиктант для дітей молодшої та середньої школи з безпечної поведінки з мінами та нерозірваними боєприпасами. Диктант звучатиме голосом Пса Патрона із популярного мультфільму.
Диктант «Спільно до безпеки» проводять ЮНІСЕФ, МОН, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Українське радіо та Центр з протимінної діяльності.
Попри воєнний стан в Україні триває активна підготовка до вступної кампанії у 2023 році. Зокрема, зареєстровано Порядки прийому на навчання для здобуття фахової передвищої та вищої освіти, демонстраційні варіанти тестів уже із семи предметів НМТ доступні на сайті УЦОЯО, а реєстрація для участі у тестуванні розпочнеться 3 квітня. Для допомоги вступникам МОН підготувало головні кроки, які допоможуть стати студентом у 2023 році:
1. Ключовий інструмент вступної кампанії 2023 року – особистий електронний кабінет вступника.
2. ЗВО створює консультаційний центр приймальної комісії для надання допомоги вступникам під час реєстрації особистого електронного кабінету та подання заяв. Вступники можуть звернутися до консультаційного центру будь-якого ЗВО.
Реєстрація особистих електронних кабінетів розпочинається 1 липня 2023 року на вебсайті за адресою https://vstup.edbo.gov.ua/. Особисті електронні кабінети вступників працюють до 30 листопада.
3. Під час реєстрації особистого електронного кабінету вступник зазначає такі дані:
серію та номер документа (одного з документів) про раніше здобуту освіту (основу вступу);
номер, PIN-код та рік отримання сертифіката НМТ/сертифіката ЗНО/екзаменаційного листка, що був одержаний під час реєстрації на ЄВІ/ЄФВВ;
тип та номер (серію та номер) документа, що посвідчує особу, або реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) (у разі відсутності сертифікатів ЗНО/сертифіката НМТ/екзаменаційного листка ЄВІ/ЄФВВ).
4. Якщо вступник має пільги, він повинен звернутися до одного із закладів вищої освіти (ЗВО) та надати документи, що підтверджують право на спеціальні умови вступу.
Зауважимо, що у 2023 році збережено усі пільги та пільгові категорії, передбачені законами, зокрема для жителів тимчасово окупованих територій.
Вступники, які зареєстровані та перебувають на ТОТ, зможуть проходити усі процедури вступної кампанії дистанційно.
Застосування пільг для жителів особливо небезпечних територій (ОНТ) буде визначено у травні з урахуванням розвитку воєнно-політичної ситуації в Україні.
5. Скласти вступні випробування.
6. Вступники зможуть подати до двадцяти заяв у сукупності за всіма джерелами фінансування та основами вступу, з яких не більше п’яти заяв на бюджет.
7. Для вступу на бюджет або для переведення на такі місця набрати не менше ніж 130 балів.
8. Отримати рекомендацію на навчання.
9. Підтвердити свій вибір в електронному кабінеті.
10. Укласти договір про навчання із ЗВО.
Сьогодні здобувачі освіти та працівники Шелепуського ліцею долучилися до прибирання території парку села Шелепухи.
Кожен зміг зробити свій посильний внесок у загальну справу.
Дякуємо усім, хто долучився до прибирання парку та дбає про чисте довкілля у нашій громаді.
23 березня 2023 року у Шелепуському ліцеї відбулася атестація педагогічних працівників. Педагогічні працівники, які цьогоріч пройшли чергову атестацію, в міжатестаційний період продемонстрували високий рівень методичної підготовки, професіоналізму, творчості, виявили вміння організовувати й проводити уроки в умовах дистанційного формату навчання.
Вітаємо колег із успішним проходженням атестації. Бажаємо міцного здоров’я, миру, творчої наснаги та креативності в роботі на педагогічній ниві.
Наказом Міністерства освіти і науки України затверджено календарний план організації та проведення у 2023 році національного мультипредметного тесту (НМТ).
Тестування проходитиме у дві сесії: основна: 5 червня – 23 червня; додаткова: 11–24 липня.
Відповідно до наказу реєстрація осіб для участі в основній сесії НМТ триватиме з 3 квітня до 3 травня 2023 року.
До 7 травня 2023 року зареєстрований учасник матиме змогу в персональному кабінеті внести зміни (вибрати інший предмет додаткового блоку чи змінити населений пункт в Україні/ за кордоном, у якому він бажає пройти НМТ).
У додатковий період (5–12 червня) зможуть зареєструватися особи, які не змогли з поважних причин зареєструватися для проходження НМТ під час основного періоду реєстрації; реєструвалися в основний період реєстрації, але яким було відмовлено в реєстрації для участі.
Не пізніше ніж за десять календарних днів до початку проведення основної сесії НМТ для зареєстрованих учасників з’явиться можливість завантажити зі своїх персональних сторінок запрошення, де буде зазначено дату, час і місце проведення НМТ. Учасники ж додаткової сесії НМТ матимуть змогу дізнатися про дату, час і місце проведення тестування не пізніше ніж за три календарних дні до проведення додаткової сесії НМТ.
Інформацію про результати основної сесії НМТ за шкалою 100–200 балів буде розміщено на персональних сторінках учасників тестування до 28 червня 2023 року, додаткової сесії – до 29 липня 2023 року.
У доступі – демонстраційний варіант завдань НМТ з історії України. Потенційні учасники мають змогу скласти тест в онлайновому середовищі Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти за цим посиланням. Тест містить 30 завдань, на виконання яких буде надано 60 хвилин.
Також потенційні учасники НМТ, які планують вибрати третім предметом фізику, можуть виконати 20 завдань з цього предмета.
Інтерфейс запропонованих тестів відрізняється від того, який буде у реальному НМТ, однак за структурою, типами завдань, тривалістю виконання демонстраційні варіанти аналогічні вступному тесту.
Демонстраційні тести з української мови та математики уже доступні майбутнім вступникам. Не пізніше травня будуть оприлюднені тести з інших предметів.
14 березня ми вшановуємо добровольців – людей, які не були військовими за професією, але в критичний для держави момент без повісток чи примусу, добровільно «поставили на паузу» своє попереднє життя й узяли до рук зброю, щоб захистити країну.
І 2014-й, і 2022-й рік показали, що воїни доброї волі в Україні – непоодинокі. Добровольчий рух – один з феноменів українського суспільства. Одна з наших суперсил.
У важкі моменти добровольці підтримали та посилили українську армію.
У військо масово йшли найкращі. Люди, які мали досягнення та перспективи у цивільному житті, залишали бізнес і родини, наукові досягнення, успішну карʼєру в різних сферах і навіть своє життя в інших країнах та добровільно йшли на поле бою, щоб захистити Україну. Вони ризикували та ризикують життям заради нас. Чимало з них уже віддали свої життя.
Шана і памʼять – це найменше, чим можемо їм віддячити!
Зі святом, дорогі жінки!
Нехай цьогорічна весна стане весною Перемоги!!!
Складна воєнна ситуація в нашій країні спричинила поширення агресивної субкультури серед підлітків та учнівської молоді.
Як уже відомо, минулими вихідними підлітки масово збирались у центрах
українських міст і готувались влаштувати сутички та бійки. Правоохоронці не
допустили конфліктів і понад 700 учасників масового зібрання затримали й
передали ювенальній поліції. Більшість із затриманих – це неповнолітні. За
такі дії передбачено як адміністративну (для батьків неповнолітніх), так і
кримінальну відповідальність, яка наступає із 14-ти років.
Затримані називають себе учасниками «ПВК Редан» — це нова субкультура, яка натхнена японським аніме та поширилась нещодавно у росії. Правоохоронці переконані, що дії «ПВК Редан» — це спроба росіян використати дітей для дестабілізації внутрішньої ситуації в Україні.
Однією з причин того, чому неповнолітні стали жертвами провокацій, є гостра реакція підлітків на події сьогодення, необхідність виливу негативних емоцій, які супроводжують проживання подій війни. Під час збройного конфлікту їхня емоційна нестабільність зростає в рази. Оскільки підлітки мають недостатній життєвий досвід і не завжди здатні виважено аналізувати події, ворог запускає небезпечні течії, орієнтуючись на емоційно нестабільну незрілу аудиторію.
Беручи до уваги сказане вище рекомендовано педагогічним працівникам провести роз’яснювальну роботу з батьками щодо попередження потрапляння підлітків та молоді до таких груп.
У першу чергу батькам або особам, що їх замінюють, та дорослим, які беруть участь у вихованні дитини, варто приділяти більше уваги психологічному стану дитини.
Батькам слід пам’ятати про те, що залученню сина чи доньки до агресивних субкультур сприяє недостатня увага до дитини саме з боку найближчих людей.
Передумовою є психологічне неблагополуччя підлітка чи юнака, що може бути пов’язане з підсвідомим бажанням вилити злість до ворога назовні. Але злість та агресія часто спрямована на невинних, не причетних людей. Такі прояви є ознаками стресових станів у підлітків та молоді в період війни.
Також ми враховуємо, що основною формою взаємодії здобувачів освіти є онлайн спілкування, миттєве інформування через мережу, вміле використання піддатливості підлітків «яскравим образам» та «сміливим вчинкам» (саме на це розраховують ті, хто підштовхує наших підлітків та молодь до бійок, знущань, принижень, насаджування «ролі суддів» стосовно інших людей).
За матеріалами листа КНЗ "Черкаський ОІПОПП ЧОР" від 06.03.2023 №98/01-19
МОН пропонує для громадського обговорення проєкт Порядку проведення у 2023 році національного мультипредметного тесту. Зауваження і пропозиції у вигляді порівняльної таблиці можна надсилати до 12 березня на nvi@mon.gov.ua.
Український центр оцінювання якості освіти розмістить тренувальні матеріали з усіх навчальних предметів. Вже можна ознайомитися із завданнями з української мови.
Вступники, які зареєстровані та перебувають на тимчасово окупованій території, зможуть проходити усі етапи вступної кампанії дистанційно.
ГС «Освіторія» запустила серію безоплатних вебінарів на онлайн-платформі «iLearn» для підготовки до НМТ-2023. Вебінари проведуть досвідчені експерти-предметники.
Рік повномасштабного вторгнення назавжди закарбується у пам‘яті мільйонів українців. За ці 365 днів ми стали іншими. Війна змінює усе навкруги. Приходить остаточне розуміння, хто є твій товариш, а хто ворог. А також усвідомлення, заради чого Україна сплачує таку надвисоку ціну. Ціну перемоги.
Наша стійкість забезпечується нашими героями на фронті, волонтерами, медиками, рятувальниками, викладачами, водіями у тилу, а також партнерами, без допомоги яких протистояти російській агресії було б ще важче.
23 лютого 2023 року відбулося засідання Верховної Ради України, де було підтримано законопроєкт №8228-1 «Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підсумкової атестації та вступної кампанії 2023 року». Цим документом передбачено внесення змін до законів України «Про вищу освіту», «Про фахову передвищу освіту» та «Про повну загальну середню освіту», що врегульовують питання завершення навчального року в системі загальної середньої освіти та проведення вступної кампанії до закладів вищої і фахової передвищої освіти.
Ухвалення цього законопроєкту є важливим з огляду на складну безпекову ситуацію в країні, через яку виникає гостра необхідність у скасуванні державної підсумкової атестації здобувачів повної загальної середньої освіти, а також у модифікації традиційних вступних випробувань – зовнішнього незалежного оцінювання, вступних іспитів до магістратури – і проведенні їх у комп’ютерному форматі.
Модель вступної кампанії у 2023 році є спільним напрацюванням Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Верховної Ради України, Міністерства освіти і науки України, Українського центру оцінювання якості освіти, а також активних представників батьківської й освітянської спільнот.
Випускники здаватимуть три предмети: українську мову, математику і один предмет на вибір.
Наразі Міністерство освіти і науки України розробляє Порядок зарахування до закладів вищої освіти у 2023 році, тобто документ, який деталізує модель вступної кампанії 2023 року.
З наближенням 24 лютого, річниці повномасштабного вторгнення росії в Україну, і дорослі, і діти можуть відчувати повторне переживання травматичного досвіду.
Ці відчуття ще називають “синдром річниці” або ж “ефект річниці”. Звісно, не всі його відчуватимуть, але будуть ті, хто знову на всіх рівнях програватиме в пам’яті події, що відбувалися рік тому.
Деякі діти особливо чутливо сприймають тему війни, а тому вчителям варто знати, як спілкуватися з учнями на уроках у цей день, аби не травмувати їх, але згадати про важливе. Та перед тим, як порушувати тему річниці повномасштабної війни, самі дорослі мають бути стійкими та збалансованими. Адже діти чутливі до наших емоцій, жестів та поведінки навіть більше, ніж до слів, які ми промовляємо.
У статті “Нової української школи” сімейна й дитяча психологиня Світлана Ройз радить:
- з чого розпочати спілкування на уроках 24 лютого;
- які слова підібрати про річницю повномасштабного вторгнення;
- які активності запропонувати учням;
- які техніки заспокоєння та зменшення стресу використовувати;
- чим завершити розмову з учнями, щоб надихнути їх.